407. Уход лета

        (для детей)

Жаль, что нечаянно лето охрипло,
Шарфик надело и плащ.
К солнышку щедрому, к свету привыкло,
Вот и неслось оно вскачь.

Но, безголосое, нынче понуро
Плачет, бесчестье познав.
Смотрит, не видя, сурово и хмуро,
Зной потеряв среди трав.

Слёзы бы вытереть, плечи расправить,
Смело тепло раздарить!
И непременно бы надо оставить
Дождик по прошлому лить!

Не уходи ты от нас, безутешное,
Листья кустов теребя!
Помни, какое ты ласково-нежное,
Не обижайся, скорбя!

18.06.2016

кн."Під музику...",  кн."Авт.пер.3",  ус

----

Авторський переклад:

       ВІДХІД ЛІТА

       (для дітей)

Жалко, що літо зненацька охрипло,
Шарфик наділо і плащ.
Швидко до теплого сонечка звикло,
От і неслося ускач.

Та, безтурботне, сьогодні понуро
Краплі несе дощові.
Дивиться надто суворо і хмуро –
Спека згубилась в траві.

Витерти б сльози і плечі розправить,
Роздарувати б тепло!
Дощика швидше б у поле відправить –
Сяяти б сонце могло!

Літо, не йди від нас з плачем, невтішне,
Листю промінчиків дай!
Знаєм, що ти і ласкаве, і ніжне,
Не ображайсь, не тікай!

20.06.2025

кн."Авт.пер.3",  кн."І знову...",  ус