397. серое-пресерое

В прошедшей жизни много всего было:
Не только счастье-радость, но и боль.
А как иначе? Вот сейчас уныло
Я вспоминаю ревности юдоль,
Когда катились слёзы от измены,
Чертополох в душе, и в сердце – соль,
Набухшие от треволнений вены –
Влюблённого сыграл отлично роль.

Терпением судьбу себе лепила,
Жар-птицу всё надеялась поймать.
В пристрастии черпалась вера, сила,
На лбу светилась преданность-печать.
Напрасно всё! Коль тяги нет взаимной,
Не поразит любовью взлёт души,
И не услышать трели соловьиной.
Уж лучше сразу чувство задуши!

15.11.2015

кн."Під музику...",  кн."Авт.пер.3",  ус

----

Авторський переклад:

         СІРИЙ-ПРЕСІРИЙ

В минулому житті всього хватало:
Була не тільки радість, вжився й біль.
А як інакше? Це тепер недбало
Я згадую тих ревнощів метіль,
Коли слізьми вмивалася від зради,
В душі – лиш будяки, на рані – сіль,
Ще й хвилювання дике від досади –
Зіграть закоханого – твоя ціль.

Терпінням долю я собі ліпила,
Жар-птицю все надіялась впіймать.
В захопленні черпалась віра, сила,
На лобі – мітка, щоб дурненьку знать.
Даремно! Бо коли стосунки прісні,
Коханням не здивує злет душі,
Не розтривожать трелі солов’їні.
Вже краще пристрасть зразу придуши!

12.06.2025

кн."Авт.пер.3",  кн."І знову...",  ус