385. Улыбаюсь...

Как-то в диковинку видеть улыбку,
Птицей вспорхнувшую к солнышку, ввысь.
Словно златую поймавшая рыбку,
Всем улыбаюсь. Удача, зажгись!

Я улыбаюсь случайным прохожим.
Пусть с удивлением смотрят мне вслед!
В радости многие очень похожи,
Им улыбнулась – улыбка в ответ.

Ветру улыбку дарю лучезарную,
Синему небу, чудным облакам.
Лирикой скрашу я прозу пристрастную,
Чтобы придать нежность, сладость словам.

Радость познавшая, всем улыбаюсь...
Мелким букашкам, деревьям, цветам...
И добротой от души наслаждаюсь.
Хочешь, улыбку тебе передам?

25.08.2016

кн."Під музику...",  кн."Авт.пер.3",  ус

----

Авторський переклад:

     УСМІХАЮСЬ...

Якось незвично побачить усмішку,
Пташкою в небо злітаючу, в вись.
Мов золоту упіймала я рибку,
Всім усміхаюсь. Удаче, світись!

Я усміхаюся всім перехожим –
Хай же поглянуть із подивом вслід!
В радості щирій ми всі дуже схожі:
Як усміхнулись – усмішка в отвіт.

Вітру усмішку дарую осяйну,
Синьому небу, біленьким хмаркам.
Вірші вплітаю у прозу звичайну,
Щоби придать ніжність звукам, словам.

Радість заразлива – всім посміхаюсь...
Різним комашкам, деревам, квіткам...
І доброту в дар прийнять сподіваюсь.
Хочеш, усмішку тобі передам?

02.06.2025

кн."Авт.пер.3",  кн."І знову...",  ус