Трудяга-шмель, как лорд, опрятный,
Вот только полноват слегка,
Жужжал над клевером, азартный,
Хотел нектар собрать с цветка.
Вдыхая нежность аромата,
Любовью сердце наполнял,
С утра до самого заката
На пестики пыльцу ронял.
Им мошки восхищались слепо:
Ответственный мужик!
А он на части резал небо,
Любя по-барски свой цветник.
23.08.2016
св, альм.15, кн."Під музику...", кн."Авт.пер.3", ус
----
Авторський переклад:
ПРО ДЖМЕЛЯ
Трудяга-джміль, як лорд, охайний,
Ось тільки повненький злегка,
Над конюшиною, азартний,
Літав, нектар збирав зблизька.
Вдихав він ніжність аромату –
Палке кохання в серці мав,
Й до сонця заходу завзято
На маточки пилок скидав.
Захоплювалися їм мошки:
Оце так красень-чоловік!..
А він блакить кремсав на стьожки
Й любив, мов шляхтич, свій квітник.
01.06.2025
кн."Авт.пер.3", кн."І знову...", ус
384. О шмеле
© Copyright: Валентина Лысич, 2025
Свидетельство о публикации №125060107053
Свидетельство о публикации №125060107053
Рецензии