378. секретное

Ты жил во мне любим, родным,
Отзывчивым звучащим эхом,
И сном, целительным, цветным,
Всегда святым и чистым небом.

Ты жил во мне всем вопреки,
Стереотип ломав умело.
И в счастье были мы близки,
А без тебя горело тело,
Сжимался воздух, меркнул свет,
Взрывалось чувство, ввысь взлетая.
Когда же твой терялся след, –
Не видела земного рая...

Ты радость приносил и боль,
Восторг, блаженство, ревность, слёзы...
Любви моей – приправа, соль:
Стихи пишу, не зная прозы.

08.05.2016

кн."Під музику...",  кн."Авт.пер.3",  ус

----

Авторський переклад:

       ТАЄМНИЙ

Ти жив відлунням у мені,
Ясним, відзивчивим, коханим,
Сяйливим сонцем в вишині
І сном, і небом бездоганним.

Наперекір усім ти жив –
Стереотип ламав уміло.
Як радість множила мотив!
Без тебе ж бо горіло тіло,
І меркнув зразу ж Божий світ,
Й тривога притулялась скраю.
Коли ж губився десь твій слід –
Не бачила земного раю...

Приносив світлу радість, біль,
Блаженство, втіху, ревність, сльози...
Ти почуттю моєму – сіль:
Вірші пишу – й ні краплі прози!

26.05.2025

кн."Авт.пер.3",  кн."І знову...",  ус