Душі в світ цей приходять із Неба
світлом радості. Тож залюбки
Нам в любові купатися треба
І не рвати рідства ланцюжки.
Що життя? То є річка бурхлива.
В долі стійкості коловорот
Тягне донизу брудом, а злива
Від гріхів очищає істот.
Бо життя є солодким і кислим.
День дарує нам різні смаки:
В щасті - сяє, у горі - притисне
так, що вмить запалають зірки.
Небо всіх нас зі смертю рівняє.
Зіркам душ відкриває світи.
Світлом радості допомагає -
І свободу, і спокій знайти.
Що життя...
© Copyright: Лариса Семенец, 2025
Свидетельство о публикации №125052200266
Свидетельство о публикации №125052200266
Рецензии
Да уж, смерть всех уравнивает и покой находят там даже те, кто никогда его не ведал.
Знаешь, бывает, что после особо бурных водоворотов наступает такое временное затишье, что кажется, будто в рай попала, и это всего лишь от того, что можешь спокойно поспать, не ожидая очередной пакости.
Но тихое утро можно оценить лишь тогда, когда пройдёшь через ночную .бурю...
Татьяна Грахова 25.05.2025 05:15 • Заявить о нарушении
Знаешь, бывает, что после особо бурных водоворотов наступает такое временное затишье, что кажется, будто в рай попала, и это всего лишь от того, что можешь спокойно поспать, не ожидая очередной пакости.
Но тихое утро можно оценить лишь тогда, когда пройдёшь через ночную .бурю...
Татьяна Грахова 25.05.2025 05:15 • Заявить о нарушении