297. Чем богата радуга

Я летней радуге всегда безмерно рада!
Цветочной гаммой восхищаюсь, как ребёнок.
В ней радость, жар, печаль, спокойствие, прохлада,
Златого солнца нежный свет, так сердцу дорог.
 
Возьму кусочек цвета жёлтого на память,
Чтоб раздарить тепло всем людям на планете.
Когда горит в груди горячей веры пламя,
Всех видеть радостными хочется на свете!

А красный цвет украсит ложе в каждом доме –
Пускай супруги будут сказочно желанны!
Как хорошо плыть вместе дружно на пароме,
Минуя ссоры все, обиды и соблазны.

Оранжевый – приятно-сладкий, очень сочный,
И в нём – загадочность, стабильность отношений.
Когда мы счастливы – союз наш будет прочный,
Тогда к прекрасному в избытке устремлений.

Зелёный цвет душе спокойствие дарует,
Сама природа его выбрала в убранство.
Он жизни цвет, он каждый год весну рисует,
Наполнено с избытком им пространство.

А голубой – цвет неба, радужных мечтаний,
Цвет чистоты, восторга, нежности, блаженства,
Прощения душе, прекрасных ожиданий
И повсеместное исканий совершенства.

И только чёрный цвет несчастьем полыхает,
Неся тревогу, горе, траур и опасность.
Пусть поскорее же от вас он ускользает,
Чтобы от радуги вобрать в себя всю радость!

28.07.2015

кн."Вдыхая...",  кн."Авт.пер.3,  ус

==========

Авторський переклад:

         ЧИМ БАГАТА ВЕСЕЛКА

Веселці літній я завжди безмірно рада!
Захоплююсь, немов дитина, кольорами.
В ній радість, спокій, прохолода і розрада,
І ясне світло сонечка вслід за дощами.

Ось жовтий колір – відщипну малий шматочок,
Щоб дарувать тепло всім людям на планеті.
Коли дзвенить у грудях віри голосочок,
Всіх бачить радісними хочеться, у злеті!

Червоний колір скрасить ложе в кожнім домі.
Нехай подружжя буде вірним і жаданим!
Гуртом плисти сім’єю добре на поромі,
Минаючи сварки, образи та омани.

А помаранчевий – солодкий, соковитий,
Якась в нім загадковість і відносин міцність.
У щасті кожен з нас любов’ю оповитий,
Тоді і бачити прекрасне – необхідність.

Зелений колір спокій внутрішній дарує,
Його обрала для оздоблення природа.
Життя віншує радо він, весну малює,
Ним простір повниться, і людям – насолода.

Блакитний – колір неба, мрій, казкових марень,
Це колір чистоти і ніжності, блаженства,
Душі прощення і очікувань, уявлень,               
Й шукання досконалості, ціна братерства.

І тільки чорний колір бідами палає,
Несе тривогу, сум, жалобу, небезпеку.
Нехай скоріше він, небажаний, щезає,
Щоб від веселки ми в себе ввібрали радість!

26.03.2025

кн."Авт.пер.3",  кн."І знову...",  ус