Василий Ступин. Нитки. Рус. Бел

Ты и я - не мало и не много:
Два местоимения в строке,
Две дождинки на ладони Бога,
Две цветные нитки в узелке.

Мы совпали - так уж получилось.
Время и пространство нас свели,
Для того, чтоб небо прояснилось
До последних уголков земли,

Для того, чтоб слезы высыхали,
Чтобы счастье рвалось из груди.
Ничего мы этого не знали,
Думали, что счастье - впереди.

Разошлись, распались, развязались,
Побежали к новым огонькам.
Только не согретыми остались
Те, кто приходил за счастьем к нам.

***

Ніткі
 
Ты і я - не мала і не шмат:
Два займеннікі ў радку,
Дзве дажджынкі на далоні акурат,
Дзве ніткі каляровыя ў вузельчыку.

Мы супалі - так ужо атрымалася.
Час і прастора нас звялі,
Дзеля таго, каб неба выяснелася
Да апошніх куточкаў зямлі,

Дзеля таго, каб слёзы высыхалі,
Каб шчасце рвалася з грудзей.
Нічога мы гэтага не ведалі,
Думалі, што шчасце - наперадзе.

Разашліся, распаліся, развязаліся,
Пабеглі да новых агеньчыкаў зараз
Толькі не сагрэтымі засталіся
Хто прыходзіў апасля да нас.

    Перевёл Максим Троянович.


Рецензии
Спасибо большое!
Неожиданный стимул вывучыць беларускую мову :)

Василий Ступин   13.01.2024 10:51     Заявить о нарушении