Палю я спомини на вічності вогні,
На вітер кидаю їдкий життєвий пил,
А поруч тінь стоїть єдиної луни,
Обійме міцно і розтане сном сліпим.
Живий, чи мертвий, уві сні блукаєш тихо,
Так, ніби вже ніколи знов не прокидатись.
Замурувавши світ навколишній від лиха,
Ти в ізоляції, як команданте Кастро.
Ти вічно варишся в собі, як в океані,
Не випливаючи давно вже на поверхню;
Чекаєш дива ти святого, що настане
Й солодкий сміх розірве серце, зніме терни.
Палю я спомини на вічності вогні,
Усі без винятку, снопи рву ланцюгові
Там, на уламках вседержавної брехні,
Що дуже скоро перетвориться на попіл
грудень 2023
Русская версия:
http://stihi.ru/2021/12/01/4851
480. Палю я спомини
© Copyright: Дмитрий Арутюнович Романов, 2023
Свидетельство о публикации №123122707443
Свидетельство о публикации №123122707443
Рецензии
