Пахне м’ятою біля хати,
Впала в трави роса перлиста,
Старих вишень зелені шати
Заховали гніздечко в листі.
Вже півонія розквітає,
Зачаровуючи садочок.
А князівна Весна вплітає
Ті півоніі в свій віночок.
Моя доля, як та півонія-
Недоспівана, недолюблена,
Мого щастя ясна симфонія
І журба моя приголублена.
Буде вітер вночі зітхати
У мереживі пелюсток.
Бджоли, жайвір, громів розкати—
В літо вистелений місток.
Моя доля, як пiвонiя
© Copyright: Людмила Стременовская Полищук, 2023
Свидетельство о публикации №123052400469
Свидетельство о публикации №123052400469
Рецензии