Задушлива нiч

Колесом чортовим котиться день.
Ранок зірвався чи з цепу, чи з ганку.
Мала до нього одну забаганку -
Воду пролити з небесних кишень.
Відпустка - без строку, довічний підряд
Тримати поезії в чорному френчі.
Муза також не лікує, доречі -
Рядочки пливуть то вперед, то назад.
Місяць в серпанку. Накинув вуаль?
Книги уперто стоять на полицях.
Подушка залізна, чи в голках? Не спиться.
Пил безтілеснийй, невидимий... Жаль.
Хлопці в "Новинах" - без ніг, без вимог...
Вижити треба в війні за права?
Вийде прибрати міський голова
Шини згорівші. Залишиться смог.
Підступи ночі, чи серпень хитрить?
Чи я не сприймаю природні умови?
Слова ворогують зі глуздом здоровим,
Коли охолонуть, попробуй - зітри!
Дощі на закланні. Мій мозок - мішень.
Перуне, це ти на погоду звів порчу?
Іще одна ніч віддаляється мовчки
І котиться чортовим колесом день.

Дуже, дуже задушливий і спекотний серпень 2014 року.

Перун - бог грози, смог - задимлений туман.

Вільний поетичний переклад власного вірша "Происки удушливой ночи".

http://stihi.ru/2014/08/12/2788