На попелищi доль

Слова стріляють вірніше кулі -
Без контрольного і наповал.
Думок незрілих роїться вулик...
Ми - половинки, на тлі дзеркал?

Як крик підранка несамовитий,
Питання й відповіді прямі.
Ти бранець вільний? Кому судити?
Уже нічий, та іще - не мій.

Струсити легко від пилу одіж.
Що було "недо"? Душа кровить...
А почуття залишились поміж:
На "ти" - завчасно, і знов на - "ви".

Чим здивувати я змогла би?
Твоя, уже "сто перша" баба...

Одіж - одяг.

Вільний поетичний переклад власного вірша "На пепелище судеб".

http://stihi.ru/2015/06/11/3633


Рецензии

С 3 по 5 июля состоится Литературный фестиваль в Этномире. В программе – семинары известных поэтов и писателей, поэтический конкурс, посвященный Году единства народов России, книжная выставкая-ярмарка. Приглашаем принять участие →