Давид Самойлов. З циклу Беатрiче. Укр

Давид Самойлов. Из цикла "Беатриче". Три украинских перевода.

Давид Самойлов. З циклу "Беатріче". Три українські переклади.


18.

Оригинал:

Действительно ли счастье - краткий миг
И суть его - несовершенство,
И правы ль мы, когда лобзаем лик
Минутного блаженства?

И где оно, мерило наших прав?..
О, жалкое мгновенье,
Когда пчела взлетает с вольных трав
И падает в варенье!

Нам суждено копить тяжелый мед,
И воск лепить, и строить соты.
Пусть счастья нет. Есть долгие заботы.
И в этой жизни милый гнет.


Мій український переклад:

Чи справді щастя – то коротка мить
І суть його – недосконалість,
Чи правильно – немов святе, любить
Таку дрібну тривалість?

І як нам виміряти обсяг прав?..
Нікчемна хвилька втрати,
Коли бджола злітає з вільних трав,
Щоб до варення впасти!

Ось доля наша: мед важкий робить,
Ліпити віск і будувати щільник.
Нехай не щастя – клопіт це невпинний.
І в цім житті люб’язний гніт.

Переклад 20.01.2023


25.

Оригинал:

В меня ты бросишь грешные слова.
От них ты отречешься вскоре.
Но слово - нет! - не сорная трава,
Не палый лист на косогоре.
 
Как жалко мне тебя в минуты отреченья,
Когда любое слово - не твое.
И побеждает ум, а увлеченье
Отжато, как белье.
 
Прости меня за то, что я суров,
Что повторяюсь и бегу по кругу,
За справедливость всех несправедливых      слов,
Кидаемых друг другу.



Мій український переклад:


У мене грішні ти слова метнеш.
Ти хутко їх зректися побажаєш,
Та слово - не бур’ян, так не зірвеш,
Не листя пале, що на схилі бачиш.

Як жаль мені тебе у зречення хвилини,
Коли слова всі – не твої навмисно.
І розум переміг, а те, що захопило,
Віджате, мов білизна.

Пробач, що я суворим бути зміг,
Пробач повтори – їх не уникаю –
Та справедливість всіх несправедливих слів,
Що одне в одного метаєм.

Переклад 20.01.2023



30.

Оригинал:

Жалость нежная пронзительней любви.
Состраданье в ней преобладает.
В лад другой душе душа страдает.
Себялюбье сходит с колеи. 
Страсти, что недавно бушевали
И стремились все снести вокруг,
Утихают,
       возвышаясь вдруг
До самоотверженной печали.


20 мая 1986.


Мій український переклад:

Жалість ніжна проникливіша, ніж кохання.
Головне у ній – страждання спільне.
Це душі з душею мука рівна.
Себелюбства повне скасування.

Пристрасті, що щойно вирували,
Прагнули все знищити довкола,
Стихнуть в ній:
       піднесення раптове
Їх – у самовідданій печалі.

Переклад 20.01.2023