Пам ятi iлюстратора Валентини Мельниченко

Пам’яті ілюстратора Валентини Мельниченко

Віршик присвячується ілюстраторові улюбленої української книжки мого дитинства.

Стишок посвящается иллюстратору любимой украинской книжки моего детства.

Пам’яті ілюстратора Валентини Мельниченко


Світить на сторінці,
Наче посміх - зірці,
Дерево високе,
Де пісні не мовкнуть...

Котик у яскраві
Вбрався шаровари,
А кокетка-киця
Пішла до криниці.

Іще котик чорний
В небі вечоровім
Водить срібний човен.

Снів-рибинок низку
Шле він у колиску.

 У журавки-серця
Згадок два відерця

Про світ, що тримає,
Де, якщо сідає


Гуля на воротях —
То краля в чоботях.

Із соломи лялька —
Прабабусі згадка.

Мешканців багато
У мріях, мов в шатах,

В тісній рукавичці —
Книжці-чарівниці.

29.06.2017

Додано фрагмент обкладинки однієї з книжок, про ілюстрації до яких (переважно до цієї) йдеться у віршику. :-)

Добавлен фрагмент обложки одной из книжек, об иллюстрациях к которым (преимущественно к этой) идет речь в стишке. :-)