Баллада. Ю. Липа

Юрий Липа.
(1900-1944).

Вьётся стёжка меж кустами,
Что чар-зельем заросла,
Млеют травы под ногами
От незримого весла.

Стой! Избушка в лесосеке,
Неказиста и грустна,
Трое воронов на стрехе,
Веет прелью из окна.

Кто здесь заперся? Собью я
Заступ черный у дверей,
В пустоту окна кричу я:
- Где ты, ведьма? Где ты, эй*? —

Чёрные вспорхнули птицы,
Волком скачет ведьма в лес,
Кто ещё сидит в светлице,
Кто ещё сюда пролез ?

Кто? — Я слышу —за дверями
Тихий шаг, туда-сюда.
— Кто же ?—с синими очами
Королевна  молода.
*
*(вариант:Где ты, ведьма, где ты, гей)) ?

БАЛЯДА.

В’ється  стежка  між  кущами,
Що  чар-зіллям  заросла,
Мліють  трави  під  ногами
Від  незримого  весла.
Стій!  Хатинка  на  узліссі
Невесела  і  смутна,
Троє  воронів  у  стрісі,
Віє  пусткою  з  вікна.
Хто  замкнувся  тут?  Зіб’ю  я
Засув  чорний  од  дверей,
В  темну  горницю  гукну  я:
—  Де  ти,  відьмо?  Де  ти,  гей?  —
Стрепенулись  чорні  птиці,
Вовком  скаче  відьма  в  ліс.
—  Хто  ще  тут  у  цій  світлиці,
Що  з  примарами  ізріс?
Хто?  —  Я  жду  —  і  за  дверима
Чутна  тихая  хода.
—  Хто?  —  3  блакитними  очима
Королівна  молода.