2 перевода из Маргариты Метелецкой

В дороге
О, Господь мой, в дороге к тебе я сбиваюсь, теряюсь –
Ты мой гонор забрал – вот молюсь я усердно и каюсь…
Ты лишил меня всяких пустых направлений побочных,
И теперь всё моё естество лишь любить тебя хочет!

Вижу: мир не меняется, как же я в нём не меняюсь?
Потому от тревоги и гнева я освобождаюсь.
Ведь волнения эти в душе абсолютно напрасны.
И когда избавляюсь от них, дни погожие ясны…

Осиянные Солнцем, уносят печаль непокоя,
А кому я нужна, те, любимые, рядом со мною.
       9.07.2022

Маргарита Метелецкая
На стежцi...
http://stihi.ru/2022/06/30/4575

Я збиваюся в часі на стежці до Тебе, Ісусе! -
     Ти мій гонор забрав і молитися ревно примусив...
     Ти позбавив усіх другорядних направлень та збочень -
     І тепер всім єством поглинати Любов Твою хочу...

     Бачу: Світ не міняється, як я у нім не міняюсь? -
     Тож від гніву й тривог в серці своїм повільно звільняюсь...-
     Бо оті хвилювання - побільшості зовсім намарні,
     Як від них відмовляюсь, то дні і погожі, й безхмарні...

     Ще й забарвлені Сонцем - немає ні смутку, ні горя,
     А, кому я потрібна, - без ворожок - кохані і поряд!

В срок       
В моём дворе из каждой щели
Зной гонит ливень-непогода.
Мысль, порождённая невзгодой…
Восходит, словно ствол у ели,

И колет дума так глубОко!
А в строчках жалкое подобье…
Но я пишу, приходит проба –
То слышит сердце… Видит око…

След остаётся на бумаге –
Не каждый след уносит ветер,
Он мне стирает слёзы эти,
И я пишу в былой отваге.

Стихами украшаю будни.
И новых знаний мне не надо –
Довольно Солнца мне отрады,
Закона от Всевышней Сути,

Сокрытого! Молюсь ли чинно?
Прийти мне в срок бы до кончины…
       10.07.2022


Маргарита Метелецкая
         Вчасно...
http://stihi.ru/2022/06/29/5066

     В селитві із усіх закутин
     Дощем витискується спека...
     Виструнчується, як смерека,
     Народжувана мисль із скрути...

     Вона - і гостра, і глибока,
     А у рядках - бліда подоба...
     Але пишу...Наступна спроба -
     Що чує серце...Бачить око...

     Слід на папері залишати -
     Не кожен слід змітає вітер...
     Мені він знову сльози витер...-
     Я - доспособна прикрашати

     Віршами будні...Вчень новітніх
     Мені шукать нема потреби -
     Достатньо Сонця в синім Небі,
     Законом ставленим Всесвітнім...

    Приховано, а чи відверто,
    Молюсь, аби лиш вчасно вмерти...