http://stihi.ru/2022/03/22/8507
Над землею лунай, Перемога!
Над країною Ангел летить...
Українські степи - твоя змога,
а над ними - цілюща блакить.
Більше жовтого також, цей колір
зігріває застудливу мить.
Лелеча нахлобучило комір,
а земля вже втомилась і спить.
Спрага помсти розвита повсюди,
і благає країна моя:
схаменіться страшні недолюди,
вас чекає країна своя.
Спокій зичать нам рідні лелеки,
намір кожного - мир, "будем жить"!
Жити будемо в колі безпеки
цінувать кожну прожиту мить!
Спалахнув від кривавого пекла,
загасивши страшне полум'я,
згіркла доля Вкраїни запекла,
народилось нове в ній ім'я.
Саме щастя, свобода та радість
переконливо всюди снують.
Попри болю, жалю майже замість
відчуття перемоги дають.
Над землею лунай, Перемога!
Хай колоситься врода твоя,
та веде лиш до тебе дорога,
Україно єдина моя!
Над землею лунай...
© Copyright: Виктория Вострикова-Ниц, 2022
Свидетельство о публикации №122062204386
Свидетельство о публикации №122062204386
Рецензии