Chr. Rossetti. No, thank you, John. укр

CHRISTINA ROSSETTI No, Thank You, John. Укр. пересказ. шуточный

CHRISTINA ROSSETTI No, Thank You, John. Укр. переспів, жартівливий

Попробовала пересказать на украинском языке известное стихотворение Кристины Россетти, в котором отказывают бедному излишне настойчивому Джону. Захотелось пошутить: заменить в пересказе имена. К сожалению, не удалось передать образность.

Оригинал:

No, Thank You, John

BY CHRISTINA ROSSETTI

I never said I loved you, John:
Why will you tease me, day by day,
And wax a weariness to think upon
With always «do» and «pray»?

You know I never loved you, John;
No fault of mine made me your toast:
Why will you haunt me with a face as wan
As shows an hour-old ghost?

I dare say Meg or Moll would take
Pity upon you, if you’d ask:
And pray don’t remain single for my sake
Who can’t perform that task.

I have no heart?—Perhaps I have not;
But then you’re mad to take offence
That I don’t give you what I have not got:
Use your common sense.

Let bygones be bygones:
Don’t call me false, who owed not to be true:
I’d rather answer «No» to fifty Johns
Than answer «Yes» to you.

Let’s mar our pleasant days no more,
Song-birds of passage, days of youth:
Catch at to-day, forget the days before:
I’ll wink at your untruth.

Let us strike hands as hearty friends;
No more, no less: and friendship’s good:
Only don’t keep in view ulterior ends,
And points not understood

In open treaty. Rise above
Quibbles and shuffling off and on:
Here’s friendship for you if you like; but love,—
No, thank you, John.

Мій жартівливий переказ:


Що люблю тебе, Івасю,
Я ніколи не казала.
Нащо всі ці «мила, зглянься?»
Їх щодня чимало.

Знаєш: не люблю, Івасю,
Приманити не хотіла —
Так за мною чом таскатись,
Мов марище сіре?

Може, Мотря чи Марічка
Пожаліють, як захочеш,
То не будь самотнім вічно —
Мене ж дарма просиш.

Я — без серця? Що ж, гадаю,
Коли так — не ображайся,
Не проси, чого не маю.
Думать намагайся.

Хай мине розмова марна,
Не брешу: не обіцяла.
Відмовила б й ста Іванам —
Тебе б не приймала.

Нащо нам життя псувати?
Юний вік-бо хутко сплине.
Краще жити й забувати:
Як зрадиш — не винен.

Домовимося дружити —
Це немало, як взаємно.
Тільки щоб нам не дурити,
Без пунктів таємних

Щоб угода… Хитрування,
Витівок — прошу зрікатись.
Маю дружбу, та кохання…
Вибач, ні, Івасю.

Переказ 16.12.2018