Анна Ахматова.
Кохання
То змійкою ляже воно
Коло серця і ллє чарування,
То голубочкою на вікно
Біле сяде й веде воркотання.
То паморозь ним сяйне,
Чи дрімотний левкой шле видіння...
Воно певно і потай жене
І від спокою, і від радіння.
Журба його вміло п'янка,
Як з ним скрипки плач піднесеться,
Його угадати - зляка,
Як ним ще незнане всміхнеться.
Переклад 14.09.2017
Анна Ахматова. Любовь. Укр. переказ
© Copyright: Валентина Сергеевна Ржевская, 2022
Свидетельство о публикации №122022403165
Свидетельство о публикации №122022403165
Рецензии