Моє ім'я торкнулось Ваших губ...
І як на смак: гірке, солодке, пряне?
Воно ятрить, або лікує рани,
Від деяких таких болючих згуб?
Ваш погляд п'є моїх очей туман,
Слова струмком дзвенять так таємниче...
Але відповісти мені нема чим,
Коханням не напишем ми роман.
Кохання або є, або нема...
Зима мене неначе оновила,
Звільнила від мотузок білі крила
І ось лечу у мріях...
Так, сама
Знайду порібний день, потрібний час
І відповім тоді на всі питання,
Але не обіцяю Вам кохання...
Пробачте, бачу засмутила Вас.
Але ж це краще, ніж липкий обман,
А прикидатись я не бачу сенсу.
Пишіть мені, я Вам лишу адресу,
І може вийде у листах роман...
Нероздiлене кохання
© Copyright: Наталия Рыбальская, 2021
Свидетельство о публикации №121120304770
Свидетельство о публикации №121120304770
Рецензии
Наталия,стихи ваши добрые,
Но создаётся иллюзия,
Что вы проводница
В вагоне.
С уважением.
Юрий Симоненков 04.01.2022 22:12 • Заявить о нарушении
Но создаётся иллюзия,
Что вы проводница
В вагоне.
С уважением.
Юрий Симоненков 04.01.2022 22:12 • Заявить о нарушении
Тогда пусть в моем вагоне пассажирам будет уютно и радостно ехать.
С Новым годом!
Наталия Рыбальская 05.01.2022 10:13 Заявить о нарушении
С Новым годом!
Наталия Рыбальская 05.01.2022 10:13 Заявить о нарушении