Последние бабочки лета... Из Миклоша Формы

                Вольный перевод с украинского:

Последние бабочки лета бессонны и неутомимы.
Душою возносишься с ними – так радостны, вольны они.
Летят мне поведать о счастье, лишь мне – остальные все мимо.
Мне дороги эти признанья, последние эти огни.

Последние бабочки лета сначала росли понемногу.
Зелёное детство, а после шумливая юность была.
Тянулись, опробуя крылья, к высокому – к небу и к богу.
Не их ли грядущим восторгом пленительность лета цвела?

Последние бабочки! Жду их – как вечную жизни примету.
Я шёпотом с ними общаюсь, чтоб в тайну никто не проник.
Последним полётом заплатят последнюю пошлину свету.
И канут. Как я – я сродни им. Но мой протяжённее миг…

                Оригинал: http://stihi.ru/2021/09/19/3696

                Останнi метелики лiта не знають нi сну, нi утоми

Останні метелики літа не знають ні сну, ні утоми.
Їм радісно завжди і вільно, і радісно з ними мені.
Летять, щоб мені розповісти про радість, а більше – нікому.
Люблю ці останні зізнання, люблю ці останні вогні.

Метелики літа зростали, зростали. З малечі. З нічого.
Було у малечі дитинство. А згодом і юність була.
Метелики літа тягнулись до неба, до сонця, до бога.
І з кожним метеликом літа – і літа чарівність цвіла.

Я кожного разу чекаю останніх метеликів літа.
Я пошепки з ними спілкуюсь – ніхто не підслухає нас.
Останнім польотом метелики платять останнєє мито.
І я той метелик останній, та в мене є літо і час...