За границей. Телига

Елена Телига.
(1906-1942)

*
За границей.

В освещённом экспрессе не скучно мне,
На дорогу гляжу многоликую,
Полечу по над речкой, над кручами,
Может счастье своё да накликаю.

На перронах-всё барышни смутные,
Дальше сёла-с пологими крышами,
А в купе моём-кресла уютные,
И вагон равномерно колышется.

Где шоссе разбегаются строчками,
Где огни освещают гостиную,
Где рекламы цветут многоточием,
Отдохнём на минуту единую.

Так мечталось.Но в дождик и бродами,
Или душными, тяжкими Утрами,
Средь селений чужих, огородами,
Движусь я колымагами утлыми.

И под шорох песка под колёсами,
Всё поют комары мне да оводы,
Светлым грёзам,-полётам экспрессами,-
Я справляю унылые проводы.

*
Олена Теліга – За кордоном.

Ех, в експресі світлому, блискучому
З головою у вікні за шибою,
Над річками полечу, над кручами,
Десь далеко, там, де щастя здибаю.

Біля станцій з паннами самітними,
Біля сіл з обвітреними стріхами,
У купе з лавками оксамитними
Понесусь, вагонами вколихана.

Там, де шини розлетяться стрічками,
Де реклами зацвітуть над стінами –
На двірці з очима електричними
На одну хвилиночку  спочинемо.

Так я мріяла. І ось під дощиком
Або душними, тяжкими ранками
Поміж сіл чужих і станцій дощатих
Їжджу я розбитими фурманками.

І під скрип піску попід колесами.
Під гудіння комарів і оводів
Світлим мріям про життя з експресами
Я справляю невеселі проводи.
*

*Фурманка – легкая извозчичья бричка