"HIMA"
Я бачив, як вона ввійшла в міськраду жваво,
Як з батьком бесіду руками почала,
А на стіні Ілліч у прапорах-загравах
Неначе дивувавсь: ото, мовляв, діла.
Ось палець вказівний, нарешті, підвела,
Немовби кажучи і просто, і яскраво:
- Вона живе в тобі, його велика справа, -
I через те моя розв'язана мала.
Я раптом уявив: оце все - за царату.
Начальство тупає:- Гей, вивести прокляту!-
Й прохачку геть женуть - шукати людських прав...
З Пересипу німа? З Слобідки? З Молдаванки? -
Не знав я,- тільки чув, як голос громадянки
По всій Країні Рад виразно пролунав.
"Мандрiвники". Сонети. 1965 р.
Нiма
© Copyright: Павел Панченко, 2021
Свидетельство о публикации №121080307666
Свидетельство о публикации №121080307666
Рецензии