"МАТРОСЬКА УСМІШКА"
Йде суворо моряк з «Ростислава»,
Геть увесь в кулеметних стрічках.
Революції грізна поява
В панських вікнах викрешує жах:
-Це ж вона безпощадна, кривава,
Аж із рейду знайшла в куренях
Гайдамаків,— немислима справа!..
Боже милий, сплюндруй ти їй шлях!
Ну, а натовп: - Це ж братчик з "Аврори"
З чорноморської!..- Хоч і суворий,
Нум качати його!..- Альбатрос!
А братунь як рвонеться:- Скажені!
Ta у мене ж «лимонки» в кишені!-
Натовп зблід,- усміхнувся матрос.
"Мандрiвники". Сонети. 1965 р.
Матроська усмiшка
© Copyright: Павел Панченко, 2021
Свидетельство о публикации №121080306627
Свидетельство о публикации №121080306627
Рецензии