Сивий ангел

               
               
                Олександру Леонідовичу Кухарчуку -
               
                Людині, Лікареві, Вченому


Для нього це дванадцятий monsson*,
Та цьогоріч без блискавок і грому.
Під пісню «Вальс-бостон» приходить сум.
Комп’ютер тихне – відчуває втому.

На моніторі декілька листів,
А вчора їх отут було чимало…
Невже у світі, як того хотів,
Хвороб і бід людських в цю ніч не стало?

Холоне кава – чорна і гірка.
За Києвом на серці ностальгія,
А за вікном шумить дощу ріка,
І другий рік на світі пандемія.

І він два роки чесно, як умів,
Щоб якнайбільше хворих врятувати,
В direct** писав до тисячі листів,
Не дивлячись чи бідним, чи багатим.

Він не зважав на втому. Уночі
В очах двоїлись коагулограми,
Та до одужання омріяні ключі
Всім безоплатно надсилав листами.

А коли ранок світла таїну
Нового дня розкинув по кімнаті,
На мить біля комп’ютера заснув
Наш сивий ангел в білому халаті.

                19.06.2021р.

Примітки:
* monsson – мусонні дощі в Індії
** direct – особисті повідомлення в соціальній мережі


Рецензии