Гефсиманский сад

Галина Мазуренко.

Мазуренко Галя(Галина) Сергiивна (урожденная Боголюбова; англ. Hala Mazurenko; 25 декабря 1901 , Петербург  - 27 мая 2000 , Лондон ) - украинская писательница и художница в диаспоре, менторка, доктор философии. Представительница Пражской школы поэзии.
*

ГЕФСИМАНСКИЙ САД.

Клонились деревья, сгущалися тени,
Крест-накрест, крест-накрест хлесталися ветви,
И он подошёл и упал на колени,
Один -под неистовым стонущим ветром.

Учитель молился, покрытый хитоном.
Но звякнул клинок и вокруг зашумели,
Стонали, дрожали высокие кроны...

А всё что любил он уже не спасает,

А други и братья подняться не смели.
Вот эхо шагов за спиной затихает.

Беснуется стража:- А где же учитель ?
Иуда, иди, укажи, где учитель ?
А кроны шумели...
Легко-равнодушно,смешливо-хитрО,
Звучало тогда завыванье  ветров.

И в песне предвечной, в тоске беспробудной,
В ночи прозвенело лобзанье Иуды.

*

ГЕТСИМАНСЬКИЙ САД.

*
Хитало  тополі.  Густішали  тіні.
Хрест-навхрест,  хрест-навхрест  лілеї  хилило.
Хрустіла  зів’яла  трава  під  коліном...
Учитель  молився.  Наблизились  кроки.
Мечі  забряжчали.  Навколо  шуміли,
Стогнали,  тремтіли  тополі  високі,
І  все,  що  любив  Він,  зрадливо  зникало.
Залякані  учні  ховались  без  сили.
Спинялися  кроки  зловісно,  помалу.
Сторожа  питала:  «Іудо!  Де  Вчитель?»
«Де  Вчитель?..  Де  Вчитель?..»  –
Тополі  шуміли.
Зневажливо-ніжно,  посмішливо-хитро
Гуділо,  свистіло  у  хаосі  вітру.
У  пісні  предвічній,  у  пісні  безумній
Убивчо  дзвенів  поцілунок  Іуди.


Рецензии