Гефсиманский сад
Мазуренко Галя(Галина) Сергiивна (урожденная Боголюбова; англ. Hala Mazurenko; 25 декабря 1901 , Петербург - 27 мая 2000 , Лондон ) - украинская писательница и художница в диаспоре, менторка, доктор философии. Представительница Пражской школы поэзии.
*
ГЕФСИМАНСКИЙ САД.
Клонились деревья, сгущалися тени,
Крест-накрест, крест-накрест хлесталися ветви,
И он подошёл и упал на колени,
Один -под неистовым стонущим ветром.
Учитель молился, покрытый хитоном.
Но звякнул клинок и вокруг зашумели,
Стонали, дрожали высокие кроны...
А всё что любил он уже не спасает,
А други и братья подняться не смели.
Вот эхо шагов за спиной затихает.
Беснуется стража:- А где же учитель ?
Иуда, иди, укажи, где учитель ?
А кроны шумели...
Легко-равнодушно,смешливо-хитрО,
Звучало тогда завыванье ветров.
И в песне предвечной, в тоске беспробудной,
В ночи прозвенело лобзанье Иуды.
*
ГЕТСИМАНСЬКИЙ САД.
*
Хитало тополі. Густішали тіні.
Хрест-навхрест, хрест-навхрест лілеї хилило.
Хрустіла зів’яла трава під коліном...
Учитель молився. Наблизились кроки.
Мечі забряжчали. Навколо шуміли,
Стогнали, тремтіли тополі високі,
І все, що любив Він, зрадливо зникало.
Залякані учні ховались без сили.
Спинялися кроки зловісно, помалу.
Сторожа питала: «Іудо! Де Вчитель?»
«Де Вчитель?.. Де Вчитель?..» –
Тополі шуміли.
Зневажливо-ніжно, посмішливо-хитро
Гуділо, свистіло у хаосі вітру.
У пісні предвічній, у пісні безумній
Убивчо дзвенів поцілунок Іуди.
Свидетельство о публикации №121052901999