Нина Ягодинцева. Время пахнет пихтами. Рус. Бел

* * *
 
Время пахнет пихтами,
                снега нет в помине.
Спит бисквит фарфоровый
                на картонном блюдце.
Вспыхивает золото
                стрелами в камине.
Слышите? – приехали!
                Слышите? – смеются!
 
Входят, нежно-розовы,
                разбирают чарки,
Лёгкий воздух комкают,
                губы вытирая...
За стеною сумерки,
                в сумерках овчарки,
Кто-то в куртке кожаной
                и с ключом от рая.
 
Лес, дорога, звёздочки –
                впереди и выше
Тьма стоит столетняя,
                как вино в стакане.
Выругался, выспался,
                похмелился, вышел –
Банька...
           То ли с девками,
                то ли с пауками.
* * *
 
Час пахне піхтамі,
                снягоў няма ў паміне.
Спіць бісквіт парцалянавы
                на кардонным сподку.
Успыхвае золата
                стрэламі ў каміне.
Чуеце? - прыехалі!
                Чуеце? - смяюцца!
 
Уваходзяць, далікатна-ружовы
                разбіраюць чаркі,
Лёгкае паветра камечаць,
                вусны выціраючы...
За сцяною змярканне,
                у змярканні аўчаркі,
Хтосьці ў куртцы скураной
                і з ключом ад рая.
 
Лес, дарога, зорачкі -
                наперадзе і вышэй
Цемра варта стогадовая,
                як віно паміж намі.
Вылаяўся, выспаўся,
                пахмяліўся  выйшаў -
Лазенка...
           Ці то з дзеўкамі,
                ці то з павукамі.

   Перевод Максима Троянович


Рецензии