Іксдесять літ моїх, скажіть - ви де?
Втікаєте чи хтось штовхає в спину?
Допоки сніг на голову впаде,
ви біженці по долі - без упину.
Ви проросли в мені, мов горицвіт,
його зі степу привезла для мами...
Лічити весни не втомився світ,
квітує сонцем щедро біля брами.
Я з тих, хто повертається. Я з тих!
У час, події, до людей - покличте!
Запал ще тліє, голос не затих.
Забути хочу про біду і відчай.
Буття відлуння досі ще гуде,
ще намагаюся іти уперто.
Іксдесять літ моїх, скажіть - ви де?
Сліди життя у дітях - їх не стерти.
Iксдесять лiт
© Copyright: Вера Свистун, 2021
Свидетельство о публикации №121012404281
Свидетельство о публикации №121012404281
Рецензии
Наследили "всем родом... ыроды или ироды?" Обожаю твоё "словоблудие",Рон! У нас лето, белые грибы, купание в озере с песчаным дном, чайками, лилиями и тёплой водой.
Вера Свистун 28.06.2021 18:34 Заявить о нарушении
Вера Свистун 28.06.2021 18:34 Заявить о нарушении
... да, пора в лес наведаться. Грибочки ужЕ должны созреть...
:)
Рон Вихоревский 29.06.2021 06:15 Заявить о нарушении
:)
Рон Вихоревский 29.06.2021 06:15 Заявить о нарушении