Все знову буде: небо голубе,
Промінчик сонця на долонці внука,
Злітати радість буде до небес,
Але ж і смуток буде і розлука...
І все повториться, у генах проросте,
Як проростають в Вічності епохи.
І навіть це людське життя просте
Не цінуватиметься іншими нітрохи.
Добро і зло лежать на терезах.
Між ними балансує правда гола.
А десь далеко, там, на небесах,
За нами споглядає Бог з престолу.
І як колись, веде гараздам лік,
Свою любов даруючи безмежно.
Людина ж – у гріху щодня щорік...
І від того гріха вона залежна...
21.01.2021
св, ус, +кн. "На струнах..."
837. Все буде знову...
© Copyright: Валентина Лысич, 2021
Свидетельство о публикации №121012109460
Свидетельство о публикации №121012109460
Рецензии
На привеликий жаль Ваші слова, Валентино, чудово відображають реальну дійсність, і від цього нікуди не дітись й не сховатись. Мої найкращі аобажання!
Юрий Птицын 05.09.2021 10:15 • Заявить о нарушении
Юрий Птицын 05.09.2021 10:15 • Заявить о нарушении
На это произведение написано 9 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.