830. Жизнь - игра?

Жизнь – как в шахматы игра –
Беленький квадратик, чёрный.
То неистово быстра,
То плетёт зигзаг повторный.
До тебя ей дела нет –
Разбивает рифы, скалы.
Темень чёрная,.. просвет,..
Неизвестные порталы...
Вверх стремительно несёт,
Резко – вниз – не удержаться.
Но сумей держать отчёт,
Над рутиной возвышаться.
Жизнь – игра. Да вот беда –
Игры ни при чём, коль память
Размывает берега,
В сердце разжигает пламя.

15.01.2021

кн."Давай...",  кн."Авт.пер.6",  ус

-----


      ЖИТТЯ - ГРА?

Дні життя – мов в шахи гра –
Білий ось квадрат, там – чорний...
То накатує жура,
То тріумф бряжчать спроможний.
Їй до тебе справ нема –
Розбиває рифи, скелі.
Мла крадеться крадькома,
І думки вже – невеселі...
Зразу стрімко вверх несе,
Потім – вниз! Тримайся міцно!
Відповідь даси за все,
То ж поводься відповідно.
Доля – гра. Та ось біда –
Ні при чому гра, як пам’ять
Рушить стіни без труда,
Жгучі згадки серце ранять.

11.05.2026

кн."Авт.пер.6",  кн."Коли квітує...",  ус