Украина! Вспомни свои корни!

Україно! Коріння своє згадай!
Скинь ярмо, розплутай пута!
Ти піди в зелений гай,
Де цвіте червона рута.

Подивися навкруги:
Водії і пішоходи
Поспішають. А куди?
У маршрутках, наче шпроти

Позбивались бідаки.
Україно, де твій гонор?
Прокиньтеся, козаки,
Змийте з України сором.

Є патрицій, є плебей
У нерівному суспільстві.
"Україна - для людей!" -
Ну хіба не лицемірство?

Годі битися за крихти!
Ми варті кращої долі,
Ніж застрягати в соціальному ліфті.
Колись були ми босі й голі,

І не боялися нічого,
Сміялися в обличчя смерті...
У буревій сідали в човен,
Долали милі натщесерце!

Друзі! Згадаймо своє коріння!
Бо без коріння сохне стовбур.
На нас чекають потрясіння,
Чи встоїть дуб наш пожовклий?



(русский перевод)

Украина! Вспомни свои корни!
Сбрось хомут, разорви оковы!
Ты пойди в зеленую рощу,
Где цветет красная рута.

Взгляни вокруг:
Водители и пешеходы
Спешат. А куда?
В маршрутках, будто шпроты

Сбились в кучу бедолаги.
Украина, где твое самолюбие?
Пробудитесь, казаки,
Смойте с Украины стыд.

Есть патриций, есть плебей
В неравном обществе.
"Украина - для людей!" -
Ну разве не лицемерие?

Хватит биться за крошки!
Мы достойны лучшей судьбы,
Чем застревать в социальных лифтах.
Когда-то мы были наги,

И не боялись ничего,
Смеялись в лицо смерти...
В бурю содились в лодку,
Преодолевали мили на голодный желудок!

Друзья! Давайте же вспомним свои корни!
Ведь без корней сохнет ствол.
Впереди нас ждут потрясения,
Выстоит ли наш пожелтевший дуб?