М. Стулькивская. К погоде ясной вдруг... - авт. п
*
Поміж світлом крадеться туман,
Поміж холодом - бабине літо.
Осінь в міру буває світла,
Смутків радість і слів обман
Між невинно опалим листям
І рудим хитруватим лисом.
Ця осіння пора таємнича
В світлі істин шукає обличчя...
*
К погоде ясной вдруг туман,
Меж холодами – бабье лето.
И осенью нам надо света.
Не в радость беды и обман.
Волшебна осени пора,
Когда листва окрасом греет,
А осень красок не жалеет,
Как рыжий лис, чудит с утра.
Свидетельство о публикации №120110805094