Голос мая

Михайль Семенко.

И я и вы-мы чуем голос мая,
Волненье-где-то возле сердца.
Проносимся с волной мототрамвая.
И начинаем интермеццо.

Мы в Дарнице. Приятно.Мило.
Ходьба.Аромососны.Свежесть щёк.
И в грудь вступило...
Вы:-"Что это ещё"?

Мы возвращаемся.И вот немая сценка.
Идём безмолвные.Прощаемся у лифта.
И сникли Вы.И так же сник Семенко.
...А дома взялся я за Свифта.

***
І я, і Ви — почули голос мая,
Щось затремтіло — там, біля серця.
Мчимо в хвилях мототрамвая.
Почнемо інтермеццо.

Ми в Дарниці. Так гарно. Мило.
Пахучососни. Гуляємо. Десь плеще.
Груди затопило…
Ви: "Що се ще?"

Ми поверталися. Ні слова. Кепсько.
Безмовно йшли. Прощались біля ліфта.
І зникли Ви. І зник кудись Семенко.
…Дома я взявсь за Свіфта.

19. III. 1914. Київ.


Рецензии