Людмила Юферова. Души не трогай рану

Людмила Юферова.Не затискуй душу у кайдани

Лишний раз души не трогай рану -
Плохо, если одолела грусть.
Я себя ругать не перестану
За тиски, в которых нахожусь.

Этот добровольный плен — болючий,
Развернуться слову не даёт.
А душа с землёю неразлучна:
Плачет, кто-то думает — поёт.

Без любви униженно бреду я,
Гаснет день в предчувствии беды.
Без тебя ещё мечтать смогу я,
Отпускаю с Боженькой — иди!

Я в твоей судьбе — росток несмелый,
Как жить дальше — больно, хоть кричи!
Не было романа — лишь новелла,
Что полынью позднею горчит.

С украинского 30.10.20.

Не затискуй душу у кайдани

Не затискуй душу у кайдани –
То недобре, як вона щемить.
Я себе клясти не перестану
За оцю тісну щоденну кліть.

Ой болючі ж добровільні пута,
Сковані обійми і слова.
Болем до землі душа прикута
Плаче, а хтось думає – співа.

Без любові нижчим буде небо,
День умре в передчутті біди…
Я ще зможу мріяти без тебе.
Відпускаю з Боженькою – йди.

Я в житті твоєму – випадковість.
І як жити далі – не збагну.
Не було роману – млява повість
З присмаком печалі й полину.