Геннадий Гудков. Подорожник. Рус. Бел

моей маме Варваре посвящается

На тропке - сплошной подорожник.
В зелёных ладошках - роса.
Трону лист осторожно,
Не мамина ли слеза?

Нет ничего дороже
Троп, где ходила мать.
Там теперь подорожник
Будет мне ноги ласкать.

Скину ботинки грубые,
Чтоб листья не повредить.
Так вот и тянутся губы
Росинку с листа испить.

Нет ничего дороже
Троп, где ходила мать.
Там теперь подорожник
Будет мне ноги ласкать.

Помню лик её бронзовый
И спину, слегка дугой.
А на погост берёзовый
Ушла она тропкой другой.

Нет ничего дороже
Троп, где ходила мать.
Там теперь подорожник
Будет мне ноги ласкать.

Трыпутнік
 
маёй маці Варвары прысвячаецца

На сцяжынцы - суцэльны трыпутнік.
У зялёных далоньках - раса.
Трону ліст асцярожна, бы путнік
Ці не мамчына гэта сляза?

Тут нічога няма даражэй
Сцежак росных, дзе хадзіла маці.
Зараз там і трыпутнік лаўчэй
Будзе мне ногі лашчыць і дбаці

Грубіянскія чобаты скіну,
Каб мне лісцейку шкод не зрабіць.
Так і цягнуцца вусны язміну
Каб расы мне з лістоты папіць.

Няма нічога даражэй
Сцежак, дзе хадзіла маці.
Там зараз трыпутнік
Будзе мне ногі лашчыць.

Памятаю позірк яе бронзавы
І спіну, што ад натуг дугой.
Адыйшла ў цвінтар яна бярозавы
Праз трыпутнік сцежкаю другой.


   Перевод на белорусский язык Максима Троянович


Рецензии