Лев Болдов. Надо всё потерять, чтобы вновь оценить

Надо всё потерять, чтобы вновь оценить:
Шум листвы и дождя серебристую нить,
Скрип качелей, трамваев трезвон поутру
И на скатерти солнечных бликов игру;
И в воскресном метро путь вдвоём налегке,
У торговки вокзальной черешню в кульке,
И тропу через лес, и безлюдье окрест,
И на даче поленьев берёзовых треск;
Зелень с грядки, из чайных стаканов вино,
И шмеля, залетевшего с гудом в окно,
Из колодца воды леденящей струю,
Шорох платья, усталую нежность твою,
И волос, по подушке рассыпанных, прядь –
Чтобы вновь полюбить, надо все потерять!


***

Трэба ўсё страціць, каб ізноў ацаніць...
 
Трэба ўсё страціць, каб ізноў ацаніць:
Шум лістоты і дажджа серабрыстую нітку,
Рыпанне арэляў, трамваяў перазвон ранкам
І на абрусе  сонечных блікаў гульню;
І ў нядзельным мятро шлях удваіх улегцы,
У гандляркі вакзальнай чарэшню ў скрутку,
І сцежку праз лес, і бязлюддзе вакол
І на дачы паленаў бярозавых трэск;
Зеляніна з градкі, з чайных шклянак віно,
І чмяля, які заляцеў з гудам у акно,
Са студні вады халоднай брую,
Шоргат сукенкі, стомленую пяшчоту тваю,
І волас, на падушцы рассыпаных, пасму –
Каб ізноў пакахаць, трэба ўсё страціць!

    Перевод на белорусский язык Максима Троянович


Рецензии