Кошовому отаману Iвану Сiрку присвячуeться

«Козак поляже, але Слава козацька не вмре,  не поляже,
Слава буде жити до кінця віку людей…»!

Іван Сірко (з листа до турецького султана)

Можливо козак
У цій битві  -  поляже!
Але Слава козацька
Не вмре…,
Не поляже!
Жити буде вона…,
Між людей!
Доки існують,
У світі,  -  народи!
Та серце не вирвуть моє…,
Із грудей…

Так у листі, до султана,
Відповідь дав
Кошовий отаман!!!
Бо кричали, з галери,
Османи:
«Уруси, здавайтесь!!!
Вдягайте на руки
Залізні кайдани!
Гарний, з невільників,
Буде сьогодні
У нас караван…»!

Ох й розізлилися
Дуже слов’яни:
«Незваний татарин???!!!
А з ним яничари!!!
На Січ…, Чигирин
Із війною пішов…!
Тож відсіч дамо
У дніпровськім лимані,
Щоб більше не лізли
На Русь  -  бусурмани!
Наказ надавай нам…,
Сірко – отаман…»!

«До молитви!!!
Усі на коліна…», -
Казав твердо їм
Батько – Іван:
«Бо битись нам, насмерть,
У важку годину…,
За Віру!
Наш Рід!
За Святу Україну!
Чим там не лякав би
Турецький султан…»!

Нахабство терпіти
Вже годі…
На нашій…,
Страждальній Землі!
Бо є у нас, браття,
Ще порох!
І мужність…,
Як кремінь твердий,
У душі!
Тож, будуть нам, хлопці,
У поміч –
Гострі, як бритва, клинки…

Козак за країну,
У битві,  -  поляже!
Але Слава козацька
Не вмре…,
Не поляже!
Жити буде вона…,
Між людей!
Доки  існують,
У світі,  -  народи!
Доки  серце не вирвуть моє…,
Із грудей…

Як лавина…,
Як міць…, не зворотно,
Пішли уперед козаки!
Та  і почали, з розмаху, рубати
Шаблями – отих вояків!
Жаркій бій…,
Там вже догорають
В лимані чужі кораблі!
Як зайці, розбіглись…
Степами татари!
І навіть султан,
У Стамбулі, тремтів…

На Сиваш, з гаряча,
Залетіли…,
Зрубали всі ханські полки!
Взяли…, під контроль,
Ще й пролив на Тамані…,
Бахчисарай…
І ординські палаци усі!
Довго ховався…
В щілині, під Кафою,
Бідолашний правитель Гірей!
А поряд, у лісі, тихенько укрився
Його величезний гарем…

Тож ярами…, балками…,
З переляку…, від страху
Тікали…
Закляті усі вороги!
Коли на коня сідав…
Та мчався, невтомно, долами,
Легенда…, наш батько,
Сірко – отаман!
Бо полями ганяв
Він завжди бусурманів:
Турок, ляхів,
Тевтонців й татар…

Ось так…, все своє…
Повернули!
Хай не надовго…,
Хай майже на мить!
Свій спадок законний,
По праву…,
Від пращурів  -  Скіфів…,
Із древніх  часів!
Під стягом Христа
Та козацької Слави!
Перлину жадану –
Свій Крим…

Козак за країну,
У битві,  -  поляже!
Але Слава козацька
Не вмре…,
Не поляже!
Жити буде вона…,
Між людей!
Доки  існують,
У світі,  -  народи!
Доки  серце не вирвуть моє…,
Із грудей…

16 березня, 2020 рік

ПІСЛЯСЛІВ’Я:

Так що, громадяни,
Забули???
Про Гідність… й Чесноти
Дідів – козаків!
Чи може кудись
Голова подівалась?
На радість заморських…
Усіх крутіїв!
Або просто так
Ми усі народились…,
Без свого ума…
Та без власних мозків…???

Бо мудрість була…
Та незламність народу…,
З тих далеких…, забутих віків!
Там за степ козаки
Живіт покладати…,
Коли захищали родини свої!
А зараз їх пам’ять святу  сплюндрували…
Нащадки дурні…, молоді…!
Тож топчуть Матінку Русь – Україну
Сталеві підкови…!
З бісівським клеймом «USA»  (ю-ес-ей) -
Чоботи…

    Для довідки:

     В основі цього твору лежать реальні історичні факти, що відбувалися на
теренах України в 17 столітті;
     Чигирин – головне, адміністративне місто Війська Запоріжського та
родовий маєток гетьмана України  -  Богдана Хмельницького;
     Русь – Київська Русь – Україна, це слова синоніми;
Пролив на Тамані –  має сучасну назву «Керченський пролив»;
     Кафа (або Каффа, Кефе), важливе портове місто та невільничий ринок –
нині місто Феодосія;
Правитель Гірей – один з кримських ханів 17 століття;
     В різні історичні епохи один і той же народ міг мати різну назву.  Проте 
люди, цей народ, тисячоліттями живуть на своїй землі, вони не зникають
безслідно. Змінюються в епохах держави, обставини життя – але люди та їх
родини залишаються. Тобто віками зберігається їх генетика, культура,
традиції.
Слов’яноарійці – трипільці – скіфи - мешканці Київської Русі (тобто русич, або русь-кий)  -   
сучасні українці, то все історичні назви одного народу, який має єдиний генетичний код;
     Крим  був часткою держави Скіфії  та власністью царських скіфів більш ніж 1000 років.

    ИВАН  Дмитриевич Сирко (1610-1680 гг.) – легендарный казацкий
полководец 17 века из станицы Мерефа на Слобожанщине (ныне город
Мерефа в Харьковской области), казак-характерник и национальный герой
Франции, который в 244-х сражениях с иноверцами не потерпел ни одного
поражения, а напротив – одержал   множество блистательных побед на
территории современной Украины и в Крыму - над Речью Посполитой,
татарами и турками,  и который 20  раз на Запорожском Вече избирался
казаками Кошевым Атаманом Войска Запорожской Сечи.
     В 1655 г. Сирко организовал морской поход в Крым, чем сорвал
намеченный на лето поход татарской орды в Украину. Казацкая эскадра из
запорожских и донских казаков вышла в море на 34 чайках и 15 июля
овладела Таманью - важным турецким стратегическим пунктом, который
контролировал Керченский пролив. Два месяца казаки держали на замке
Азовское  море и в страхе весь Крым.
     В 1660 г. организовал одновременно два удара по турецким крепостям
Очаков и Аслам-Кермен , где «посад высек и полон… поймал». Запорожцы в
обоих походах взяли много пленных, которых затем обменяли на украинских
невольников.
     В 1660 г. разбил татар в знаменитой битве на Игреньском полуострове  в
устье р. Самары,  устроив им ловушку,  при переправе на левый берег Днепра
и отбил 15 тыс. невольников.
     В 1663 г. Сирко совершил два похода на Перекоп, что «закупорило» хана
на Крымском полуострове, сделав невозможным соединение с поляками.
Король Ян Казимир тщетно ждал своего сообщника. Это вынудило польского
короля попытаться подкупить Ивана Сирка, которому он послал золотую
цепь и 300 червонцев, но кошевой был неподкупен.
"Нужда закон меняет", - любил повторять живой кошевой, и его
политические и военные действия полностью соответствовали любимом
пословице. И сказанное касается только политики и действий кошевого на
сухопутном военном театре. Относительно его действий на море, то Иван
Сирко здесь всегда видел только одного противника - турецкий флот.
     Летом 1675г. Иван Сирко с боем войдя в Крым, взял Бахчисарай и
разгромил войска хана под Сивашом. Эти две громкие победы Ивана Сирко -
на Сечи и на Сиваше - значительно пошатнули мощь крымского ханства. Как
свидетельствует автор «Истории руссов»: «татары крымские и белгородские,
тии чудовища и бич всем народам, были у Сирка пугливыми оленями и
зайцами. Он несколько раз проходил через их дома и укрепления, несколько
раз загонял всех татар только в Кафского горы, где и сами ханы их не раз
крылись по ущельям и кустарниках».
     В 1678 нанес мощный урон татарскому флоту, защитив Украину. В
середине лета 1678 турки с татарами начали наступление на Чигирин.
Кошевой атаман Иван Сирко во главе казацкого флота выплыл из Сечи в
Днепровский лиман и у устья нынешней реки Корабельной напал на турецкий
флот. В течение дня 12 июля казаки потопили 40 крупных галер, которые
везли припасы турецкого войска. Расправившись с турецким флотом,
казацкая флотилия вошла в Буг, на котором уничтожила все построены
турками мосты, а потом десантировалась на берег, разгромила несколько
крупных турецких отрядов и силой заставила татарские чамбулы вернуться в
Крым.
Именно тогда Иван Сирко дал знаменитый ответ турецкому султану на
предложение сдаться: «Козак поляже, але слава козацька не вмре, не
поляже, слава буде жити до кінця віку людей…»!
     Есть исторические свидетельства, что фельдмаршал Кутузов перед боем с
французами под Малоярославцем в 1812 году приказал привезти к своему
войску ларец с правой рукой Сирка, которую с торжественным  молебном
пронесли по боевым позициям российской армии.

     Література для ознайомлення:

Серко, Иван Дмитриевич — Википедия
ru.wikipedia.org › wiki › Серко,_Иван_Дмитриевич
Иван Сирко - кошовой атаман и национальный герой ...
www.profi-forex.org › Энциклопедия
Иван Сирко - украинец, не проигравший ни одного боя
proman.com.ua › Бизнес
Иван Сирко — великий воин-характерник - Тайны и загадки
esotery.net › human › ivan-sirko
Серко Иван Дмитриевич (Сирко) - Русский Биографический
www.rulex.ru ›
Иван Сирко. Биография
www.museum.dp.ua › zaporizhzhyacossacks_26