Называйте меня Лилит. Из Чаклунки

Нам казалось всегда, что кого-то она ожидает.
С вишен падает цвет, а она молча в небо глядит.      
Её имя простое совсем, и по паспорту – Рая,               
Но она просит всех, чтоб её называли Лилит.

У неё не осталось подруг в доме для престарелых,               
Лишь один ухажёр. Говорят, что известный поэт.
А недавно признался, что в оде её он воспел и
Даже несколько раз подарил из тюльпанов букет. 
               
На обед она носит нарядные платья, как-будто      
В дорогой ресторан, хоть в меню здесь – пюре и компот.
У неё есть особенный дар – она видит, что будет
И доподлинно знает, когда её Бог заберёт.

Всё случится в четверг... Он приедет на синем трамвае –            
Худощавый старик. В доме старая дверь заскрипит.               
Со слезами прошепчет поэт ей: «Куда же вы, Рая?..»
А она оглянётся: «Называйте меня Лилит».
               
 
Перевод с украинского.


                *****


Називайте мене Лiлiт. Чаклунка
http://stihi.ru/2017/07/29/4753


Здається, що вона постійно на когось чекає.
Дивиться мовчки в небо. Із вишень облітає цвіт.
Її ім'я /анітрохи не особливе/ - Рая.
Та вона вимагає називати себе Ліліт.
В будинку для пристарілих в неї немає подруг.
Є один залицяльник. Ніби-то відомий поет.
Нещодавно зізнався, що пише про неї оду.
Навіть кілька разів дарував із тюльпанів букет.
На вечерю вона одягає ошатні сукні.
Неохоче їсть буряковий салат й картопляне пюре.
В неї є особливий дар - вона бачить майбутнє.
І достеменно знає, коли Бог її забере.
У наступний четвер... На зупинці зійде з трамваю
Худорлявий дідусь, підійде до рипучих воріт.
Зі сльозами поет прошепоче:"Куди ж Ви, Рає?.."
А вона озирнеться:"Називайте мене Ліліт."