Дощ. Осiння рапсодiя
Я - полонянка у його красі!
Заплуталис в нім верби тонкокосі -
Мов сонце золотаве у росі.
Мені того дощу було замало.
Як і тебе. Він, як і ти, сліпий.
Краплини-перли по одній збирала...
З долонь відкритих хоч ковток відпий!
Рапсодії мотиви стоголосі
Мазками пензлів линуть звідусіль.
Цей срібний дощ закоханий у осінь...
Я - полонянка у його красі.
До картини Цезарія Ганушкевича.
Свидетельство о публикации №120050505381
:)
Рон Вихоревский 14.06.2020 04:39 Заявить о нарушении