Сергей На Сене. Как у Блока. Рус. Бел

Темно! И как у Блока!
Но только без последних двух!
Позёмка вьётся, как умерший дух.
Мытарясь между мной и тьмой окон.
Что примостились около земли.
Иль вовсе, под асфальт ушли.

И вот, она, свою топорща шерсть,
Пытается в любую щель пролезть.
Скобля и рвя, своей холодной хваткой,
Любое, что хранит ещё тепло.
Всё! Ваше время нынче истекло.
Не нужно в темноте бродить украдкой.

И утром, дворник, прометая тротуар.
Ломая такт, метлою ткнёт надменно,
Последний мой холодный будуар.
Позёмкой, саван наспех сотворенный.

Як у Блока

Цёмна! І як у Блока!
Але толькі без апошніх дзвюх!
Замець уецца, як памерлы дух.
Мучачыся паміж мной і цемрай вокнаў.
Што прыбрукаваліся каля зямлі.
Ці то зусім ужо пад асфальт сышлі.

І вось, яна, сваю тапырачы поўсць,
Спрабуе ў любую шчыліну пралезці.
Скрабучы і рвучы, сваёй халоднай хваткай,
Любое, што захоўвае яшчэ цяпло.
Ваш час мінуў, усё адыйшло.
Не трэба ў цемры блукаць употай.

І раніцай,шкроб дворнік тратуар.
Ломячы такт, ткне венікам пышліва,
Апошні мой халодны будуар.
Замеццю, саван створаны імкліва.

    Перевёл Максим Троянович


Рецензии