У тиші святість й чистота
Неначе справді, зустріч з Богом.
Лиш тиша і нема нічого...
І крильцями тремтить душа.
Почуєш раптом звуки вітру,
Простудженого грудня шепіт,
Сніжинок падаючих трепіт...
Все так безхитрісно і світло.
А сонце сипле краплі - ноти,
Пасуться хмароньки - овечки,
Здається, зовсім недалечко.
І забуваєш: хто ти, що ти...
Неначе тільки народився
Лишь святость тишины и чистота,
Как будто, вправду, встреча с Богом.
Лишь тишина и ничего другого...
И часто машет крыльями душа.
Ты вдруг услышишь звуки ветра,
И декабря осипший лепет,
Снежинок падающих трепет...
Всё так светло и незаметно.
А солнце сыплет капли-ноты,
Пасутся облачка-овечки,
До них как будто недалече.
И забываешь: кто ты, что ты...
Как будто только народился.
В тишине. Валентина Козачук. с украинского
© Copyright: Иосиф Бобровицкий, 2019
Свидетельство о публикации №119122401994
Свидетельство о публикации №119122401994
Рецензии