Початок. Маргарита Метелецкая

                Перевод с украинского:

                НАЧАЛО

                «Не ново: было – сплыло, в свой черёд.
                Беда беду – так бают – перебудет.
                И верь не верь, а всё произойдёт.
                Чему пора, то как-нибудь, а будет».
                (Лина Костенко)

Ветра уж зиму распочали,
А всё не выйду из печалей…
Где и ропщу порой: за что же
Так незадачлива я, Боже?

С собой разобщена, в раздрае,
Но лава уж вулкан вскрывает…
Моя ли роль в житейской драме –
Слова удерживать устами?

А Ты – даруешь свет любови
Небесной просто, без условий,
Лучей не пряча откровенных,
Рамен касаючись согбенных…

…И вторит радостно зерцало,
Что не конец Пути! Начало...

                Оригинал: http://www.stihi.ru/2019/12/02/6396

                «Бо що було, а що і загуло.
                Біда біду, як кажуть, перебуде.
                Не може ж буть, щоб якось не було,
                вже як не є, а якось воно буде».
                (Ліна Костенко)

     Вже початкує зиму хмурень,
     А все... не вийду із зажурень...
     Десь до душевного йде крику –
     «Яка я, Боже, недоріка!»

     Нецілісна та ще й шлентава –
     Захлюпує вулкана лава,
     Коли в свої вдивляюсь драми –
     Мовчу знесилено устами...

     А Ти – мене лиш любиш звідтам –
     З Небес! Торкаючись пресвітлим
     Промінням сонячним, черленим
     Мого похилого рамена...

     І свідчить радісно свічадо,
     Що не кінець Путі! Початок...
___________________________

Яндекс-фото