Эдуард Скороходов. У края неба... Рус, Бел
Мне снится жизнь во плоти земной.
Однажды небо меня обманет
И не раскроется надо мной.
Проснусь и звёзды вблизи увижу,
И вдруг пойму, что они родня,
Что небо было гораздо ближе,
Чем уверяли во сне меня.
Его увидев с другого края,
Пойму, признав и свою вину,
Что был обманут, но в жизнь играя,
Надежды неба не обманул…
Ля края неба...
Ля краа неба, хтосці гукае,
Жыццё насніцца ў кары зямной.
Аднойчы неба ашукае
І не расчыніцца нада мной.
Прачнуся, зоркі зблізку ўбачу,
Здаецца раптам, бы радня,
Бліжэй мне неба,ды як іначай
Чым запэўнівалі сярод дня.
Яго ўбачыў з іншага краю,
Віну прызнаю сярод спраў,
Што быў ашуканы. У жыццё гуляю,
Надзеі неба не ашукаў…
Перевод на белорусский язык Максима Троянович
Свидетельство о публикации №119121202879