Маслакова Стелла. Сквозняки. Рус. Бел

Сквозняки в моём дому, сквозняки.
Лист протянутой не просит руки.
Разутюжил кто-то рифмы мои.
Сквозняки теперь мои соловьи.

Ты приснился мне в малиновом сне -
Ни угла, а ни свечи на окне.
Всё котомочки в руках, узелки.
Пропахали твою жизнь сквозняки!

Научусь я с ними жить-не тужить,
Платье путаною ниткою шить
И не смахивать росу со щеки.
Пусть осушат мне её сквозняки.

Скразнякі

Скразнякі ў маёй хаце, скразнякі.
Ліст працягнутай не просіць рукі.
Распрасаваў хтосьці рыфмы мае.
Скразнякі зараз мае салаўі.

Ты прысніўся мне ў малінавым сне -
Ні кута, а ні свечкі на акне.
Хатулі  ў   руках  усе, вузелкі.
Прааралі тваё жыццё скразнякі!

Навучуся я з імі жыць-не тужыць,
Ды сукенку ніткай блытанай шыць
І не скінуць мне расу са шчакі.
Хай асушаць мне яе скразнякі.

   Перевод на белорусский язык Максима Троянович


Рецензии