Дмитрий Павлычко. Два цвета. Укр. Бел

Юнцом я собирался по весне
В мир выйти незнакомыми путями
И вышила рубашку мама мне
Лишь красными и черными стежками.

Куда бы ни бросала эта жизнь,
Я возвращался ко своим порогам.
Как мамино шитьё, переплелись
Счастливые и грустные дороги.

Повеяла в глаза мне седина.
Я ничего не вез обратно в дом,
Лишь старого кусочек полотна
И вышитую жизнь мою на нем.

Мои два цвета эти, только два,
На полотне они, в душе моей они
Мои два цвета эти, только два:
Печали черный цвет и красный – цвет любви..

   Перевод с украинского Гвоздефф
 
Два колеры

Юнаком я збіраўся па вясне
Ў свет выйсці незнаёмымі шляхамі
І вышыла кашулю маці мне
Толькі чырвонымі і чорнымі шыўкамі.

Куды б ні кідала гэта жыццё,
Я вяртаўся да сваіх парогаў.
Як матчынае швіва, перапляліся
Шчаслівыя і сумныя дарогі.

Падзьмула ў мае вочы  сівізна.
Я нічога не вёз зваротна ў дом,
Кавалачак старога  палатна
І вышытае ўсё жыццё маё на ём.

Мае два колеры гэтыя, толькі два,
На палатне яны, у душы маёй яны абое,
Мае два колеры, што толькі два:
Смутку чорны колер і чырвоны - колер любові.

   Перевёл Максим Троянович


Рецензии