Ян Таировский. Какой я поэт? Рус. Бел

Немало в мире есть поэтов разных:
Тот - как погода, мглист, тот - пессимист.
А для меня - что ни строка, то праздник,
И я поэтому - праздниковист.

Иного называют акмеистом,
Другой - челнист: что лодка на реке.
А я себя считаю солнцеистом:
Шлю солнцу я привет в своей строке.

Имажинист ли мой Пегашка сивый
Иль футурист? Какой же я поэт?
Коль, скажем, символист я, то мой символ -
Во что бы то ни стало солнца свет.

И я хочу, хандры совсем не зная,
Писать стихи, да так, чтоб скрылась мгла.
Я - радужист: моя строка цветная,
Как радуга, по небу пролегла.

Не жду я от читателей оваций,
Но убеждён, как ярый оптимист:
В стихах моих есть место для сенсаций.
И значит, я - поэт-сенсацеист!

Кто рифму любит, стал кто верлибристом,
Кто - квакша, кто - как журавлиный клин.
А я себя назвал адреналистом:
Из строк моих течёт адреналин.

Які я паэт?

Нямала  ў свеце ёсць паэтаў розных і заўзятых:
Той - як надвор'е, імглісты, той - песіміст.
А для мяне - што ні радок, то свята,
І я таму – святочнавіст.

Іншага завуць акмеістам,
Іншы - челніст: што лодка на рацэ.
А я сябе лічу сонцалеістам:
Шлю прывітанне сонцу я  з радком у руце.

Ці імажыніст мой Пегашка сівы,
Ці футурыст? Які ж я паэт?
Калі, скажам, сімваліст я, то мой сімвал -
У што б там ні стала сонца свет.

І я жадаю, хандры не ведаць  знарок,
Пісаць вершы, ды так, каб схавалася імгла.
Я - радужыст: каляровы мой радок,
Як вясёлка, што па небе пралягла.

Не чакаю я ад чытачоў авацый,
Але перакананы, як заўзяты аптыміст:
У вершах маіх ёсць месца для сенсацый.
І значыць, я - паэт-сенсацеіст!

Хто рыфму кахае, стаў хто верлібрыстам,
Хто - квакша, хто - як жураўліны клін.
А я сябе назваў адреналістам:
З радкоў маіх цячэ адрэналін.

   Перевод на белорусский язык Максима Троянович


Рецензии