Пожухле листя під ногами.
І сонце стало не палким.
Шмагає вітер батогами,
Січе зрання дощем мілким.
Така приходить сіра осінь,
Коли нема ніде тепла.
Стоять подвір'я безголосі,
Вітряк неначе без крила.
Йде знову зміна пори року,
В природі все є до ладу.
Дивлюсь на це неначе збоку,
Весну чекаю молоду.
Вона для всіх дає надію,
Веде у пошуки пригод.
І кожну осінь я радію:
Кружля довічний хоровод.
29.09.2019
Довiчний хоровод
© Copyright: Надежда Рубинская, 2019
Свидетельство о публикации №119093008546
Свидетельство о публикации №119093008546
Рецензии
Прекрасное стихотворение,ещё на украинском,придаёт свою окраску;читаю и сердце замирает.Я сам с Херсонской области,там родился и вырос.
Анатолий Юдин 3 10.02.2020 08:16 • Заявить о нарушении
Анатолий Юдин 3 10.02.2020 08:16 • Заявить о нарушении
Доброго дня, Анатолій!
Приємно, що вам сподобався вірш. Так наша мова мелодійна, має такі слова, які неможна тотожно перевести на іншу мову.
Земляку, моя шана.
Хай щастить у такому непростому сьогоденні. Натхнення!
Надежда Рубинская 30.09.2020 15:52 Заявить о нарушении
Приємно, що вам сподобався вірш. Так наша мова мелодійна, має такі слова, які неможна тотожно перевести на іншу мову.
Земляку, моя шана.
Хай щастить у такому непростому сьогоденні. Натхнення!
Надежда Рубинская 30.09.2020 15:52 Заявить о нарушении