Людмила Юферова. Я провожала Грязник за село
Я провожала Грязник* за село
Под мерный плач осеннего содома.
Багрянцем небо вдалеке цвело
И гасли искры золота на кронах.
Упрямый ветер, ослабев, зачах.
Вечерний хлад коснулся губ немножко.
И грусть гнездилась у меня в очах,
И догорала Осени одёжка.
А вечер пялил взгляд из-под бровей,
Из серых туч накручивал сувои**.
Господь за горизонтом ждал вестей
И подпирал седой вихор рукою...
*грязник — одно из названий октября
**сувой — свиток
С украинского 07.08.19.
Я проводжала Жовтень за село
Я проводжала Жовтень за село
Під мірний плач осіннього розхристя.
Багрянцем небо вдалині цвіло,
І гасли зблиски золота у листі.
Настирний вітер стишився й зачах,
Торкала губи прохолодь вечірня,
І сум гніздився у моїх очах,
Бо тліла вже одежина осіння.
Дивився вечір з-під кошлатих брів,
Мотав хмариння сіре у сувої.
Господь за небокраєм самотів,
Підперши сиву голову рукою…
Свидетельство о публикации №119080704463