Людмила Юферова. На пороге сердца твоего

Людмила Юферова.На порозi серденька твого

Юность затерялась за штормами,
Там, где море откровений бьёт.
То ли память сжалилась над нами,
То ли где-то ангел встречи ждёт.

Столько лет печали без ответа,
Истопталась обувь до черты...
То ли я пришла в твои рассветы,
То ли сам ко мне явился ты.

В грудь моей судьбы воткнуто жало,
Постоянно с нею боль моя.
Ах, как долго по тебе скучала
И изнемогала в грусти я.

Жизнь скрипит, как старая омела.
Сколько ж слёзы лить, ради чего?
Вновь стою нетвёрдо и несмело
На пороге сердца твоего.

С украинского 15.06.19.

На порозi серденька твого

Десь лишились юність за штормами
Й тепле море щирих почуттів…
Може, пам’ять зжалилась над нами,
Може, ангел зустрічі схотів.

Стільки років суму і мовчанки,
Стерлися підбори з підошов…
Я прийшла до тебе у світанки,
Може, й сам до мене ти прийшов.

У моєї долі гостре жало –
Вічний біль її не полиша.
Що ж так довго й щемко сумувала
За тобою стомлена душа?

А життя, як дерево скрипуче.
Скільки ж можна плакать і чого?
Боязко стою і нерішуче
На порозі серденька твого.