Колiсниця Cонця

                «Зітхаю, наче листям шелестить
                Журливий вітер…»
                (Франческо Петрарка)

Моя муза зеленоока
Явилась мені серед лісу Данте,
Серед листяних хащів
Над якими неслась в Океан
Колісниця шаленого Cонця.

Моя муза зеленоока
Сонетом сумного Петрарки
Співала мені про вечір,
Коли всі кольори гаснуть:
Навіть кольори стокроток –
Квітів Гасконі й Тулузи:
Сутінок альбігойців.

Моя муза зеленоока
Біля стежок оленів
Дарувала мені одкровення,
Таїну води і повітря,
Дарувала мені вічність,
Розказала мені про безсмертя
Тіла мого космічного
І духу мого невагомого.

Моя муза зеленоока
Блукала серед туману
Серед дерев колючих
Давніх, як оці гори,
Поринала в ріки холодні
Ступала ногами босими
На каміння круглі й гладенькі.

Моя музо зеленоока!
Де блукаєш ти нині,
В яких краях незнаних
Шукати мені сліди
Твоїх тендітних ніг…


Рецензии
До речi нагадало Петрарку та Данте.
Але я переконанний ви нi в чому обадвом з них не поступитеся.
Та хоч зараз не в змозi зробити навiть жодного кроку ..перекладенний текст дарую вам побачити..

Дивiться:

Колiсниця Cонця Артур Грей Эсквайр лат пер

Алексей Иродиадов Гаулиш

http://stihi.ru/2019/06/10/417 оригинальный текст

Сarissima mea cum oculos virides
In silvas Duradantis
inter arbores deciduos densitatis
super quo ad Oceanum
solis curri istui rotae advolvit
ab celeritate insaniae
Musa mea cum oculos virides
Francisci Petrarchae tristis cum canticulum
de vespere mihi cantavit
Quando omnes colores сomo lumina egredientur
etiam colores florum ab genere bellidis -
flores ab partibus Guasconia et Tolosa:
crepusculum Albigensium
Musa mea cum oculos virides,
Circa vias cervorum
Dedit mihi revelationem eius,
Mysteria aquae et aeris
Et mihi immortalitatis indicavit
Corporis mei mundani
Et gravitatis carentis spiriti mei.
Musa mea, qua habet virides oculos,
Vagarit inter nebula
Inter ligna externavit spinosas
Et veteres, montibus his similis
Iactu dedit aequor in frigida flumina
Et cum pedes suos nudos,
ambulavisti super
Lapides rotundos еt lapides lenes
Musa mea сum oculos virides
Ubi est locum ergo nunc tu vagaris
Inter quas terras incognitas
Ubi possum invenire vestigia
a teneris pedibus tuis
© Copyright: Алексей Иродиадов Гаулиш, 2021
Свидетельство о публикации №121042206598

лiнк
http://stihi.ru/2021/04/22/6598

Алексей Иродиадов Гаулиш   03.05.2021 18:52     Заявить о нарушении
Дякую за такі порівняння і такі переклади! Я здивований....

Артур Грей Эсквайр   23.05.2021 23:48   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.